29.04.2020 – Історії мігрантів в рамках фоторепортажів, здійснених під гаслом «Ближні та дальні поїздки»

В рамках проєкту було проведено серію репортажів і фотосесію під гаслом «Ближні та дальні поїздки». Ми запрошуємо Вас ознайомитись з історіями 10 осіб, які приїхали до Польщі і тут знайшли своє місце на землі. У Вас буде можливість пізнати історію цих людей і краще зрозуміти становище іноземців в Польщі. Фоторепортажі показують силуети іноземців і розкривають їх життєві історії, а також причини, часто зовнішні, які спонукали їх приїхати до Польщі.

Тетяна в Польщі цінує перш за все спокій. Природа – це її світ, тому на батьківщині вона закінчила факультет екології. Зараз думає про флористичний курс.

 

У Щецині Давид управляє рестораном Імереті, де він готує сам, іноді його батьки допомагають йому. Він підкреслює, що все повинно бути свіжим.

 

Мрія пані Ганни полягала в купівлі швейної машинки оверлок, на якій вона могла б шити практично все.

 

В Україні Оксана була менеджером у великій компанії, що займається дистрибуцією офісних і шкільних товарів. У Щецині вона працює в магазині «Україночка», де вона також є менеджером, а для вивчення економічної лексики і польського законодавства вона також розпочала навчання.

 

Гілена приїхала в Щецин з Республіки Конго зі своїм польським нареченим.

 

Ботір підкреслює, що узбеки добре знають Польщу і поляків та дуже симпатизують їм, а обох націй об’єднує історія. Сьогодні в Ташкенті багато нащадків поляків, які будували залізницю в Узбекистані в XIX столітті.

 

До приїзду в Польщу Олександра жила в Італії, де вона була зачарована місцевою кухнею і пристрастю італійців до їжі.

 

Наталія – прихильниця традиційних українських вишиванок.

 

Наталія за освітою лікар і мріє про нострифікацію диплома в Польщі.

 

Зура швидко навчилася вільно говорити польською мовою і вважає, що найважливіше в чужій країні – це інтеграція з її жителями, не замикатися в групі земляків і бути відкритими до контактів.

Більше на сторінці: