Projekt współfinansowany z Programu Krajowego Funduszu Azylu, Migracji i Integracji
Як ми писали вище, 2016 року «Форбс» опублікував список десяти найбільш затребуваних компетенцій на ринку праці, серед яких виявилася здатність працювати в мультикультурному середовищі. Попри щораз більше усвідомлення наявності міжкультурних відмінностей, часто в спілкуванні з людьми з інших культур виникають різноманітні проблеми. Одними з найбільш часто згадуваних бар’єрів у спілкування в мультикультурному середовищі є стереотипи […]
Культура є своєрідним організатором нашого суспільного життя, а водночас окулярами, через які ми дивимося на світ. Суспільства та групи не можуть існувати без культури. Тому кожна новостворена група випрацьовує свої власні стандарти поведінки (чи то група друзів, чи група працівників у новоствореній компанії). Залежно від типу культури, у якій ми були виховані, ми по-різному сприймаємо, […]
Культури, крім відмінностей, що їх було описано раніше, можна розділити також на культури з низьким та високим контекстом. У культурах із низьким контекстом співрозмовник прямо говорить те, що думає і відчуває, а також вільно висловлює свої оцінки. Повідомлення формулюється прямо, без ходіння коло й навколо. Уся інформація міститься в повідомленні, а щоби його зрозуміти, не […]
Голландський соціолог Ґерт Гофстеде, крім культурних відмінностей у вимірах: дистанція влади, індивідуалізм — колективізм, мужність — жіночність, уникнення невизначеності виділив також відмінності між суспільствами у вимірі довгострокова орієнтація — короткострокова орієнтація. Кожне суспільство зберігає зв’язок із минулим, а водночас планує нинішні та майбутні виклики. Те, що відрізняє суспільства, — це те, як ми дивимося в […]
Одним із шести аспектів культури, що їх виділив голландський соціолог Ґерт Гофстеде, є уникнення невизначеності. Цей вимір відображає рівень занепокоєння, що спостерігається в суспільстві у зв’язку з загрозами щодо майбутнього в нових, невідомих і невизначених ситуаціях. Рівень уникнення невизначеності, який вимірюється від низького до високого, є показником, що демонструє ставлення суспільства до невизначеності щодо майбутнього. […]
Культури також можна розділити за критерієм довіри на: культури з високим рівнем довіри: до державних інститутів та громадян один до одного, і культури з низьким рівнем довіри. Культури також розрізняються за критерієм довіри, з якою їхні члени ставляться до людей. У культурах із високим рівнем довіри люди довірятимуть один одному та інститутам. У суспільствах із […]
Те, як люди сприймають простір і час, також визначається культурою. У наші дні в західних культурах час точно вимірюється за допомогою годинника, і нам здається, що він рухається вперед. Ми розрізняємо минуле, сьогодення та майбутнє. Час також може бути циклічним, це означає, що його головною рисою є повторюваність, яка зумовлена, наприклад, повторюваністю пір року або […]
Виміри (риси) культури — це вимірні аспекти явищ, які визначають важливі елементи національної культури та дають змогу окреслити її позицію відносно до інших культур. Вимір мужність/жіночність ілюструє відносини між жінками та чоловіками через визначення їхніх соціальних та гендерних ролей та значення, яке їм приписується. Цей вимір досліджує, чи в цьому суспільстві спостерігається чіткий розподіл ролей […]
Наступним «виміром культури», про який ми хочемо розповісти в межах циклу, присвяченого культурним відмінностям, є питання про те, хто в суспільстві важливіший: індивід або група. Поділ на колективістичні та індивідуалістичні суспільства, що його запропонував дослідник культури Ґерт Гофстеде, дає відповідь на питання, наскільки в суспільстві важливий і цінний індивід, а наскільки важлива група та її […]
Як ми вже писали раніше, культури можуть відрізнятися в багатьох аспектах, які отримали назву «вимірів культури». Виміри культури – це сфери або царини, у яких різні культури функціонують по-різному. Одним із таких вимірів, що відрізняє культури між собою, є підхід до ієрархії в суспільстві та ставлення до влади, з якими пов’язаний вимір культури, що його […]
Projekt „Kompleksowy system wsparcia w zakresie adaptacji i integracji ze społeczeństwem
obywateli państw trzecich przebywających na terenie województwa zachodniopomorskiego”
realizowany przez Wojewodę Zachodniopomorskiego oraz Caritas Polska